Жаха́ння, -ня, с. 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною.
Засталя́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Заискивать. Еней з Палантом обнімався і в його приязнь засталявся. и Словарь 11.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Погано нар.
1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття.
2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Пороздзявляти, -ляємо, -єте, гл. = пороззявляти.
Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Се́-б-то, нар. То-есть. Cм. Сей.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. Чуйними ушками в садочку надслухає. Татарина чуйним він чує ухом. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. 2) Бдительный. Будь чуйний. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка.
