Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух.
Злякати, -ка́ю, -єш, гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Запитала вона зляканим голосом.
Знехтування, -ня, с.
1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія.
2) Пренебрежете.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить.
Перегинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. перегну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перегибаться, перегинаться, перегнуться.
Припинятися, -ня́юся, -єшся сов. в: припинитися, -ню́ся, -нишся,, гл. Останавливаться, остановиться, удержаться. Марта, дивлюсь, припинилась.... і слухає.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Упирувати, -рую, -єш, гл. Упрямиться, упорствовать. Карп приндиться та упирує.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був.
