Дістава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. діста́ти, -та́ну, -неш, гл. Доставать, достать, добывать, добыть. Найшла відьму і трути дістала. Не дістане він язика. Ой перестань до мене ходити! — Ой не перестану, доки не дістану білих рук, чорних брів, дівочого стану. 2) Получать, пріобрѣтать. Діста́ти жі́нку. Взять жену. Дістав собі добру жінку. Діста́ти в лице́. Получить ударъ по лицу. Сьогоднє йому і не наводи таки нічо, бо можеш ще й в лице дістати. Діста́ти ла́ски. Пріобрѣсть, найти расположеніе, милость. Сеї ласки я і в жида дістану. Такої ласки дістану і в Параски.
Жорсто́кий, -а, -е. 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Чи вже скінчив жорстокі речі? 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий.
Карнавка, -ки, ж. Церковная кружка для сбора денегъ. Всі... клали в карнавку по копійці. Люде гроші кидали до карнавки церковної. Ум. карнавочка.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Обгородити Cм. обгороджувати.
Перевідник, -ка, м.
1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник.
2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь.
Пестуха, -хи, ж. Баловница; нѣженка. Ум. пестушка.
Позбутися, -будуся, -дешся, гл.
1) Избавиться. Позбутись лиха.
2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу.
Роспаношитися, -шуся, -шишся, гл. = запаніти.
