Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єпископія

Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄПИСКОПІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄПИСКОПІЯ"
Анта́л, -лу, м. Боченокъ въ 60 бутылокъ. Закр.
Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.
Гладунець, -нця, м. = гладишка. Шух. І. 96, 264.
Жирови́й, -а, -е. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти въ картахъ). К. С. 1887. VI. 466. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.
Инакий, -а, -е. Иной. В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий. Св. Л. 305.
Князьок, -зька, м. Ум. отъ князь.
Піддубок, -бка, м. = піддубень. Чуб. V. 1183.
Прочунювати, -нюю, -єш, сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл. 1) Приходить, прійти въ себя. 2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Торбанистий, -того, м. = торбаниста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄПИСКОПІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.