Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єдиничок

Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄДИНИЧОК"
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Добі́дній, -я, -є. Дообѣденный.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Низити, -нижу, -зиш, гл. Понижать. рушниця ни́зить. Ружье беретъ ниже цѣли.
Одо.. Кромѣ находящихся здѣсь словъ смотри еще отъ відо... до відотіль.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ. Черк. у.
Роспочинатися, -наюся, -єшся, сов. в. роспочатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. К. Кр. 15. Роспочалось весілля. Левиц. І. 21.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Уцвісти, -ту, -теш, гл. Процвѣсть, зацвѣсть.
Щамба, -би, ж. Большая щепка. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄДИНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.