Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Сей Бондарь знатни́к великий був.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? У роботі багато сміху, — то мало спіху. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Ум. спішо́к.
Срібнозелений, -а, -е. Серебристо-зеленый. Під срібнозеленим.... листом ховались птиці.
Фарфолиз, -за, м. Блюдолизъ.
