Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко!
Глина, -ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ум. глинка.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова.
Крилас, -са, м. Клиросъ. На два криласи не можна співати.
Крутий, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Поцілуй же мене... у крутий усок. крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. 8) Густой. Наварила каші крутої. Круті яйця. 4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. А вгризніте, яка (картопля) крута. . Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. 5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. 6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у. 7) крута голова = крутоголов. 8) крута м'я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Ум. крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Дике утя..., забилось собі між ситняг.
Срібнолукий, -а, -е. Съ серебрянымъ лукомъ (эпитетъ бога Аполлона). Сонце являється.... в пишному образі молодої парубочої краси срібнолукого Аполлона.
Халасувати, -сую, -єш, гл.
1) = халасати.
2) Лакомиться.