Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав.
2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ).
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла.
Позаслинювати, -нюю, -єш, гл. Заслюнить (во множествѣ).
Позасмучувати, -чую, -єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. От ми й стали коло шляху і шапка познімали.
Рябина, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia.
Слання, -ня́ Приготовленіе постели, постилка.
Щебетати, -бечу, -чеш, гл.
1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати.
2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки.
