Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

й

Й сз. = і, сз. (Cм.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Й"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Й"
Вивірити Cм. вивіряти.
Дру́хна, -ни, ж. = дружка. Любл.
Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Задуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задохнуться. Такий сморід, що й задушитися можна. Дещо, 53.
Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Ратуша, -ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. І. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. І. 32.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Мил. 27. Шух. І. 146. Шевч. 201. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав. Н. п.
Чорнюха, -хи, ж. = чорнявка. Ой дівчино чорнюхо, люблю тебе, псяюхо. Гол. II. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова Й.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.