Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Нагарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Наворчаться (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова!
Орішок, -шка, м.
1) Ум. отъ оріх. Народу зійшлося, міщан, що нігде було й орішку впасти.
2) Клеверъ.
3) Птица = мишокрілик. Cм. мишачок.
4) Печенье: кусочки тѣста, изжаренные въ маслѣ или салѣ.
5) Родъ дѣтской игры.
Пересинити Cм. пересинювати.
Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.
Розгорожувати, -жую, -єш, сов. в. розгородити, -джу, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже.
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений.
Укладистий, -а, -е. Вмѣстительный, емкій. Це горщик малий, та вкладистий.
