Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

йойчик

Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОЙЧИК"
Війїна, -ни, ж. Половина (по длинѣ) воловаго дышла. Міусск. окр.
Грубу́ля, -лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ). Ном., ст. 299, № 301.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся. Шух. І. 213.
Обшмагати, -га́ю, -єш, гл. Отстегать, исполосовать. Усю спину обшмагали. Ком. II. 37.
Округлий, -а, -е. Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Пішка, -ки, ж. = піхурка. Вх. Зн. 49.
Тропарь, -ря, м. 1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника. 2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ. Ном. № 3619.
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней. Вх. Лем. 481.
Чутнісько нар. Совершенно слышно, явственно слышно. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙОЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.