Біличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ білиця.
2) Имя бѣлой собаки.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ.
Ґлу́зи, ґлузува́ти = Глузи, глузувати.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків.
Махля́р, -ра, м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх.
Нашаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Нашинковать (капусты).
Підпастися, -су́ся, -се́шся, гл.
1) Наѣсться немного, пасясь.
2) Наѣсться немного. Ну, моя дитиночко, підпасись.
Студент, -та, м.
1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи.
2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі.
