Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

йори

Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОРИ"
Вухналь, -ля, м. Подковный гвоздь и тотъ гвоздь, которымъ прибиваютъ къ оси підісок. Ум. вухналик. Г. Барв. 461.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій. Стор. ІІ. 153.
Зверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Приїхали з борозни та чорзна-що й зверзли.
Контентуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, ѣсть; угощаться. Контентуйтеся, люде добрі!
Носай, -сая́, м. Жукъ длинноносикъ.
Помняшкурити, -рю, -риш, гл. = пом'яшкурити. Черк. у.
Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка. К. МБ. XII. 274.
Череванька, -ки, ж. Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. Cм. ревуга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙОРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.