Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл.
1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Границю визначив.
2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх.
Виносити 2 Cм. виношувати.
Володити, -джу, -диш, гл. Увлажать, смачивать.
Жиру́н, -на́, м. Шалунъ.
Зазмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Вступить въ споръ, заспорить. Зазмагалися за той город, та й сваряться, та й позиваються й досі.
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.
Притупати, -паю, -єш, гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай.
Урма, -ми, ж. Мѣсто, по которому гоняютъ скотъ, покрытое слѣдами его ногъ, дорога, протоптанная скотомъ. На урмах хліб дуже гарний роде.
Утнути Cм. утинати.
Хекати, -каю, -єш, гл. = хакати. Як літом собака хекає, виваливши язик, то то, кажуть, він приказує: «на ката хата, на ката хата».
