Відволода, -ди, ж. = відлига.
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Не довелось свині на небо дивиться. Так нам довелося. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Доведеться ледачому всю правду сказати. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком.
Же́навий, -а, -е. Живой, проворный.
Заголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий.
Набе́хтатися, -таюся, -єшся, гл. Нажраться.
Перемагатися, -га́юся, -єшся, сов. в. перемогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл.
1) Только несов. в. Соперничать силой. Довго Петро з Остапом перемагались.
2) Превозмогать, превозмочь себя, овладѣть собой. Здрігнула Оксана дуже... далі перемоглась, як кинеться, як ухопить дитину.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ.
Погрібний, -а, -е. = погребний.
Хабуз, -зу, м.
1) Грубыя сорныя травы.
2) = хабаз.
