Відмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди.
Надприро́дній, -я, -є. Сверхъестественный, чудесный. Сяєво його духа було чимся надприроднім.
О II, пред. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) = об 1 (рѣдко и лишь въ литературн. языкѣ). О мур старою головою ударилась і трупом пала. б) при обозначенія времени: въ. О той час; о сю пору. ; в) при обозначенія мѣры: на. О єден сажень довший. О два роки молодший. г) обозначаетъ цѣль, къ которой направлено дѣйствіе: о, за. Боротися, дбати о що. Тяжко о хліб. Cм. про. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) = об 2а. Ой сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Петрі бистрії ріки-озера замерзати, об Різдві калина в лузі процвітати. 3) = об 2б. О шести ногах.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка.
Фуганок, -нку, м. Рубанокъ для окончательной отдѣлки строгаемаго (у столяровъ).
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? «Хто?» — Хтокало.
Шолвія, -вії, ж. = шавлія. Посію шолвію зарані в неділю.
Шпадля, -лі, ж. Лопаточка для шпадлевки.
