Гевади нар. = туди.
Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Десятома рублями не одбудеш весілля.
Затра́та, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, уронъ. 2) Уничтоженіе, истребленіе.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Кармазиновий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ кармазину. (Скидає) жупани кармазинові з себе.
2) Малиновый цвѣтъ.
Ля́бдати, -даю, -єш, гл. Болтать.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив...
Піхом нар. Пѣшкомъ. Пійшли хто піхом, хто возом. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде.
Понаходити, -джу, -диш, гл.
1) Найти, разыскать (во множествѣ).
2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу.
