Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тіточка

Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТОЧКА"
Головиха, -хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Данна́, -но́ї въ видѣ сущ. ж. Данная, письменный акта на владѣніе недвижимымъ имуществомъ.
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Накрича́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Накричаться.
Непривітниця, -ці Непривѣтливая женщина. Нашому роду непривітниця. Н. п.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи. Шейк.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Рудч. Ск. І. 77. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. Новомоск. у. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Новомоск. у. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). Зміев. у. 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила. Kolb. ІІ. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.