Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл.
1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух.
2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю.
Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому.
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты.
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником.
Потертися, -труся, -тре́шся, гл.
1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно.
2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Хріниця, -ці, ж. Lepidium latifolium L.
