Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Дога́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замедлить до извѣстнаго времени. Догаявся, що вже й ніч.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат.
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Cм. і.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця.
Стрямкий, -а, -е. Крутой. Cм. стрімкий. Гора стрямка, треба воза гальмувати.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ.
