Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ужиткування

Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖИТКУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖИТКУВАННЯ"
Базувати, -зую, -єш, гл. Играть на контрабасѣ. МУЕ. III. 57.
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Кача, -чати, с. (мн. качата и качата. Камен. у.). Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Н. п. Качка качат вивела. Мнж. 36. Ум. качатко, качаточко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 660.
Понатискати, -ка́ю, -єш, гл. Тоже, что и натиснути, но во множествѣ.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Пристромити Cм. пристроилювати.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. І. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273.
Чубок, -бка, м. 1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Ном. № 7110. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок. Гліб. 2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. ЕЗ. І. 172. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком. Гн. І. 107. 3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку. ЕЗ. V. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЖИТКУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.