Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней.
Лопушо́к, -шка́, м. Ум. отъ лопух.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє.
Поволі нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Велике дерево поволі росте. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе!
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Позазнаватися, -знаємося, -єтеся, гл. Познакомиться (со многими, о многихъ).
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл.
1) Лгать извѣстное время.
2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув.
Тереняк, -ку, м. Настойка на тернѣ. Ум. теренячо́к.
