Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла.
Виказати Cм. виказувати.
Заволо́ком нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком.
Із-за, пред. = зза. Употребл. подобно предлогу із. Із-за гори вітер віє, березоньку хилить.
Оскорбнота, -ти, ж. = оскорб. На нас оскорбнота — ми робили, а нам не заплачено.
Повсолюватися, -люємося, -єтеся, гл. Просолѣть (во множествѣ).
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ум. скоренький, скоресенький.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ.
Хазяйливий, -а, -е. = хазяїновитий. Пани-сусіде нашу панію похваляють-величають: отто хазяйлива! Хазяйлива була вдова. Хазяйлива натура.
Чуб, -ба, м. Передняя часть волосъ на головѣ человѣка, иногда вообще волосы; хохолъ. Юпитер, все допивши з кубка, погладив свій рукою чуб. Пани б'ються, а в мужиків чуби болять. Скуби мене за чуб. чуба намняти. Потрепать за волосы. Гей, шануйсь, бо намну тобі чуба! чуба нагріти. Вспотѣть отъ работы, утомиться. Нагрів я чуба, поки постягав мішки на віз. наші хло́пці покидали чуби. Забрили лобъ нашимъ парнямъ, взяли ихъ въ солдаты.
2) Хохолъ у птицъ. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба.
3) = цідилко. Ум. чубик, чубчик. Та узяв його за чубчик і поскуб легенько.
