Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хтивий

Хтивий, -а, -е. Жадный, алчный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХТИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХТИВИЙ"
Випозіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Назѣваться вдоволь. Зараз схопивсь, випозіхавсь, вичухався, помолився Богу. Кв. II. 51.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Дотиня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Дослоняться, дошататься.
Зашпунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закупорить, заткнуть.
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї. К. Досв. 154.
Перемітка, -ки, ж. 1) = кладочка. Вх. Зн. 47. Kolb. І. 38. Гол. Од. 59. 2) = нямітка. Жінки... завивають голову... білою переміткою. Шух. І. 132.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Світитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце. 2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ. КС. 1882. X. 36. 3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. Рудч. Ск. І. 87. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Спразнити, -зню́, -ниш, гл. Не работать, провести по праздничному (день). Пятницю спостила, неділю спразнила. Чуб. V. 525.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХТИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.