Бідування, -ня, с. Бѣдствованіе. Не гайся до мене озватись під час тяжкого бідування.
Бісик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Послала йому бісика очима.
Благач, -ча, м. Проситель, молитель.
Жере́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ жерело. 2) Горлышко бутылки.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні.
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Віл мерендже.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає.
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2).
