Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурощі

Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРОЩІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРОЩІ"
Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору. Чуб. V. 404.
Прирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. прирівняти, -ня́ю, -єш, гл. Сравнивать, сравнить. Ном. № 1300. Не хочу я ні кого прирівняти, звиняйте, до свині. Гліб. Прирівняв кішку до собаки. Ном. № 7929.
Розгидити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме. Канев. у.
Рокотня, -ні, ж. Грохотаніе грома. Кв.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Спорснути, -сну, -неш, гл. 1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня. Вх. Зн. 22. 2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити. Грин. І. 15.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРОЩІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.