Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунчужний

Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУЖНИЙ"
Безсоромний, а Безстыдный. Щог. В. 19.
Варійка, -ки, ж. Маленькій горшочекъ. Нѣжин. у.
Глибати, -баю, -єш, гл. Тяжело махать крыльями, медленно летѣть.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Засли́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. засли́нитися, -нюся, -нишся, гл. Обслюниваться, обслюниться. Прийшла Венера іскривившись, заслинившись і завіскрившись. Котл. Ен.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує. К. ЦН. 210.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Солодок, -дка, е = солодкий. Не будь ні гірок, ні солодок. Ном. № 4602.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЧУЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.