Бурчало, -ла, с. насѣк. Муха жужжалка, Musca vomitoria. Вх. Пч. І. 7.

Віддіжурити, -рю, -риш, гл. Заморить работой. Мабуть добре Карпа на панщині віддіжурили, що на улиці нема. Васильк. у.

Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Ном. № 9893. Не довелось свині на небо дивиться. Ном. № 5329. Так нам довелося. Н. Вол. у. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. К. Досв. 121. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Мет. 12. Доведеться ледачому всю правду сказати. Чуб. V. 28. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. Грин. ІІІ. 212. Чуб. I. 246. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. К. ЧР. 312. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком. К. ЧР. 28.

Захожаты, -жаю, -ешъ

Коралі, -лів, м. мн. 1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі. О. 1862. III. 51. 2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ном. № 1560. Ум. коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Н. п. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця. Грин. III. 529.

На́кидка, -ки, ж. 1) Прибавка, набавка. 2) а) Сѣть, имѣющая видъ круга, окружность котораго 8 — 12 саж. Поднятая за центръ, сѣть принимаетъ видъ колокола. Окружность сѣти обвѣшана свинцомъ (15 — 20 фун.); отъ центра идетъ веревка. Сѣтка бросается распущенной и накрываетъ рыбу, плавающую у дна; испуганная рыба бросается вверхъ; при вытягиваніи окружность сѣтки, тяжелая отъ груза, сходится въ одну кучу, и рыба не можетъ выйти изъ сѣти. б) Сѣть на желѣзномъ обручѣ (діаметръ 1 арш.), который посредствомъ двухъ вертикальныхъ полосокъ желѣза прикрѣпленъ къ деревянной ручкѣ. Сѣть имѣетъ видъ конуса съ отверстіемъ въ вершинѣ вершка въ 3 въ діаметрѣ; накрываютъ на мели карпа и вынимаютъ чрезъ малое отверстіе вверху. Браун., 13. 3) у накидку. Въ наброску. Надів кожух у накидку. Валк. у.

Підпомога, -ги, ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.

Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  

Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.

Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. ЗОЮР. І. 4. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. Сим. 196. 2) Пучекъ связанной лучины. Шух. І. 223. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі. МВ. ІІІ. 127.