Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

івилга

Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВИЛГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВИЛГА"
Би-Сь Cм. би.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Овад, -да, м. = овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Позгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять.
Помітати, -та́ю, -єш, сов. в. помести, -мету, -теш, гл. Месть, выметать, выместь. Будемо хату помітати. Вже й світлонька пометена. Грин. III. 47.
Прогодувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.
Ропище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ имѣется въ землѣ нефть. Шух. I. 15.
Цент, -та, м. Центъ. Не мав ніц, хиба три центи коло себе. Гн. II. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІВИЛГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.