Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

івилга

Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВИЛГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВИЛГА"
Гайда I, -ди 1), м. и ж. Повѣса. Аф. 352. 2) ж. Флейта. Угор.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Калатало, -ла, с. = калатайло.
Мургі́й, -гія́, м. Волъ почти черной масти. Cм. смаглій. КС. 1898. VII. 42.
Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. Чуб. V. 25.
Перенаджувати, -джую, -єш, сов. в. перена́дити, -джу, -диш, гл. Переманивать, переманить.
Погромадити, -джу, -диш, гл. 1) Погресть. На граблі, погромадь іще ти. 2) Сгресть. Сіно вже погромадили.
Розвозити, -во́жу, -зиш, сов. в. розвезти, -везу, -зеш, гл. Развозить, развезти. Запаси розвозили по лісах. Стор. МПр. 60.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. Левиц. І. У середу нічого скоромом запихатися. Харьк. г.
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІВИЛГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.