Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

івилга

Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВИЛГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВИЛГА"
Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.
Бакунт, -ту, м. Томпакъ. Шух. І. 277.
Бурмій, -мія, м. = бурмак. Вх. Зн. 4.
Видоптати, -пчу, -чеш, гл. = витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Сутана, -ни, ж. Ряса католическаго священника. Патер.... в чорному капотці, се б то в сутані. Стор. МПр. 44.
Форост, -ту, м. Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои па хвойномъ деревѣ (смереці). Шух. I. 176, 185. Cм. хворост.
Хряскіт, -коту, м. = хряск.
Чмирь, -рю, м. 1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172. 2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у. 3) ря. Чумазый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІВИЛГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.