Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

і I

І I сз. II. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Посл. І вітер не віє, і сонце не гріє. Н. п. І виходила до його вся земля. Єв. Мр. І. 5. І де ті люде тут возьмуться. Шевч. 339. Между двумя гласными и послѣ гласной сокращается въ II. Як не зароблю, то лежатиму поки й опухну. ЗОЮР. І. 11. Стала їсти й пити. Шевч. 352. Далі вже й під Київ підступав. ЗОЮР. І. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "І I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "І I"
Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3.
Доші́птувати, -тую, -єш, сов. в. дошепта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
Заги́бок, -бку, м. = загиб. Вх. Зн. 18.
Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. МУЕ. III. 90 — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять. Чуб. І. 123.
Обрус, -са, м. Скатерть. Левиц. І. 492. МУЕ. ІІІ. 39. Грин. III. 512. Льоннії обруси на столі. О. 1862. IV. 21. Нехай застилає тісовії столи, нехай застилає кружчатії обруси. Рк. Макс.
Покритка, -ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. Cм. покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.
Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Потеб. IV. 14. Ум. потебе́нька. Мнж. 190. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Ном. № 14211. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки. Котл. Ен. VI. 56.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Хрестильниця, -ці, ж. 1) Купель для крещенія дѣтей. 2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы. Гн. II. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова І I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.