Благословлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. Йди до попа благословиться. Бона благословиться у батька й у матері.
2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись.
Вогнюватий, -а, -е. Пылкій, страстный. Молодиця вогнювата.
Гордовли́вий, -а, -е. Гордый, горделивый. Він у нас не гордовливий.
Дівосну́б, -ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ».
Пазорь, па́зурь, -ря, ж.
1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями.
2) Ноготь.
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Повимірати, -раємо, -єте, гл. Вымереть, перемереть. Вже повимірали тії люде, мої свідки.
Порозламувати, -мую, -єш, гл. Разломить (во множествѣ). Хоч би вже по цілому періжку дітям дала, а то по половинці порозламувала.
Пропасти Cм. пропадати.
Терплячий, -а, -е. Терпѣливый. терпля́чий свят-ве́чір. Навечеріе Богоявленія, 5 янв. = голодна кутя.
