Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

і II

І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. Гліб. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. Гліб. А жіночку свою любив і Господи єдиний! Шевч. 526. 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. Хата, 11. І вже, не справить горбатого могила. Ном. № 3221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "І II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "І II"
Болотечко, -ка, с. Ум. отъ болото.
Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Кумбук, -ка, м. 1) Пихта, у которой, еще молодой, срубленъ былъ вершокъ, отчего она не растетъ вверхъ, а раскидывается вѣтвями в ширину. Шух. І. 165. 2) Кривое, негодное къ употребленія) дерево. Вх. Зн. 30.
Патріотка, -ки, ж. Патріотка. К. Дз. 87.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку. О. 1861. VIII. 88.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Уписний, -а, -е. Впиской.
Урепіжити, -жу, -жиш, гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова І II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.