Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

і II

І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. Гліб. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. Гліб. А жіночку свою любив і Господи єдиний! Шевч. 526. 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. Хата, 11. І вже, не справить горбатого могила. Ном. № 3221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "І II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "І II"
Винарня, -ні, ж. Виноторговля, винный погребъ. КС. 1884. VII. 367.
Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. ІІІ. 464. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. І. 11.
Заміша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Затеряться, замѣшаться, примѣшаться. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 79
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері. Левиц. І. 248.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка. Гайс. у.
Стремін, -на, м. = стремено. Вдовин синок, вдовиченько, з двора виїжджає, його ненька старенькая за стремін хапає. Н. п.
Шмаркачка, -ки, ж. 1) Сопливая. Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка. Ном. № 552. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка. Тараща.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова І II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.