Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ.
Голубаня, -ні, ж. Названіе коровы. Ой казала голубаня сірому бичкові.... ти у зимі у саночках, а літі у плузі, а я собі, голубаня, вірикую в лузі.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Котець, -тця́, м.
1) Камышевая загородь въ видѣ почти сомкнутаго круга, стоящая въ водѣ для ловли рыбы. Пішли на озеро, — там наші кітці стояли, на рибу поставили.
2) Родъ пасхальной игры, состоящей въ катаніи яицъ. Cм. котючка.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний.
Половниця, -ці, ж.
1) = полуниця.
2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька.
Проглуб, -бу, м. Глубина.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп.
Суничник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Cм. суниці.
