Вулонька, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.
Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. Я горілки не заживаю. Зажиймо табаки. Гей, гості, що єсть — заживайте. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Скільки це вже я в вас грошей зажила? сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. 4) — вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки.
Королівна, -ни, ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чи воно яка князівна, чи королівна.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу.
Полякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать, попугать. Усіх полякав своїм криком. Полякай його трохи, щоб не ходив сюди.
Приплішити, -шу, -ши́ш, гл. = заплішити.
Сухоребриця, -ці, ж.
1) Худощавая женщина.
2) Рыба Pelecus cultratus.
3) Эпитетъ смерти. Смерте, смерте-сухоребрице.
Татів, -това, -ве Отцовскій. татова хата. Тюрьма.
Торохтіло, -ла, с. = торохтело.
