Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Замочи́, -жу, -жеш, гл. = замогти. Може бис заміг ще одну ручку скосити.
Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. 3) — чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Козаченьку-барвіночку! Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Славного війська козачище. Первий запорожець був здоровенний козарлюга.
Молоди́й, -а́, -е́ 1) Молодой. Двічи молодим не бути. Хоч і молодий ще, а старечий розум має. Щука-риба грає, да й та пару має, а я козак молод пароньки не маю. 2) молодий. Женихъ и новобрачный во время свадьбы. молода́. Невѣста и новобрачная во время свадьбы. молоді. Женихъ и невѣста вмѣстѣ, также новобрачные во время свадьбы. Ум. молоденький, молодесенький! Ой ти, Байдо молодесенький!
Перецвітати, -та́ю, -єш, сов. в. перецвісти, -цвіту, -те́ш, гл.
1) Отцвѣтать, отцвѣсть.
2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Прохатарь, -ря, м. = прохач. Пришили прохатарі ті, що на церкву просять. — Ну, набери їм ківш пшениці.
Уготувати, -тую, -єш, гл. Приготовить. На тім (світі) уготую тобі вічне панство.
Ужик, -ка, м. Ум. отъ уж.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Шасть, що Бог дасть. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. І веселенька шасть у хату. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть.
