Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігола

Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОЛА"
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Достига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дости́гти, -гну, -неш, гл. Созрѣвать, созрѣть. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. МВ. І. 124.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Ковальський, -а, -е. Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Ном. № 3377. Сопе, наче ковальський міх. Левиц. Пов. 346.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
На-бе́збаш, нар. Безъ пастыря, безъ пастуха.
Перепакувати, -ку́ю, -єш, гл. Перепаковать, переложить вещи.
Розчепити, -ся. Cм. розчіплювати, -ся.
Семено, -на, м. Сѣмя. Черн. у.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» АД. І. 248. Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого». Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.