Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігола

Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОЛА"
Бідочка, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Боженькатися, -каюся, -єшся, гл. = божитися. Желех.
Викидний, -а, -е. Викидна цурка. Родъ дѣтской игры. Ив. 17.
Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.
Зарі́жок, -жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами. Сумск. у. (Ефименко).
Кізь-кізь! меж. Зовъ козъ.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня. Харьк.
Люба́ска, -ки, ж. = любанка. Ум. любасонка. Гол. II. 551.
Перебунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прекратить бунтъ.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.