Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іговка

Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВКА"
Білість, -лости, ж. Бѣлизна. Желех.
Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. відьмище, відюга, відюха. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.
Де́кілька нар. Нѣсколько.
Кально нар. Грязно. Ой шинкарочко Ганно, чого в тебе в сінях кально? То бурлаченьки були і горілочку пили: вони танці водили, вони грязі наносили. Н. п. Cм. кално.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Позверховно нар. Поверхностно.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Н. п. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Шмарколиз, -за, м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.