Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

із-

Із-
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЗ-"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЗ-"
Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче. Камен. у.
Недобиток, -тка, м. 1) Не совсѣмъ добитый, не совсѣмъ замученный. Старий недобиток, варнак. Шевч. 2) мн. Остатки (войска послѣ пораженія).
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Пацю! меж. = паць. Лохв. у.
Пишнитися, -нюся, -нишся, гл. = пишатися. А про науку правди всемирньої, которою городи пишняться, ми скажемо, що вона й без городів би обійшлася. К. (О. 1861. II. 230). Повні рожі так і пишняться. О. 1862. IV. 72.
Підвишень, -шня, м. Родъ гриба, Agaricus prunulus. ЗЮЗО. І. 110.
Підгас, -су, м. Соль, которую выбираютъ изъ солеваренной сковороды послѣ того, какъ уже погасятъ огонь. Вх. Зн. 49.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Н. п. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.  
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІЗ-.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.