Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іговник

Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНИК"
Баривчина, -ни, ж. = барильчина. МУЕ. І. 100.
Дотанцюва́тися, -цю́ю, -єшся, гл. 1) Танцуя дойти до чего. 2) Дотанцоваться до чего.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього. К. ХП. 12.
Зде́ржати, -ся. Cм. здержувати, -ся.
Повідшукуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и відшукатися, но во множествѣ.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Приглянутися Cм. приглядатися.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Ходини, -дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Ком. Пр. № 579. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.