Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іголий

Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОЛИЙ"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Ґандзо́лля, -ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а ґандзолля висить. Н. Вол. у.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Олень, -ня, м. Олень. Олень переплив на берег. Рудч. Ск. II. 160. Ум. оленець.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть. Сим. 12.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Селезник, -ка, се́лезничок, -чка, м. Ум. отъ селезень.
Черезсіделень, -льня, м. Черезсѣдельникъ. Чуб. II. 674.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.