Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля.
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Заколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Злякався — аж у п'яти закололо. 2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ. 3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю.
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл.
1) Обволакивать, обволочить.
2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три.
Подоорювати, -рюю, -єш, гл. Допахать (во множествѣ). Що було недооране в його, все подоорював.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод.
Струпувато нар. = струпко. Воно як би замерзло все да не струпувато, до було б слизько.
Фрела, -ли, ж. = флояра.
Хімлушечка, -ки, ж. Ум. отъ хімлушка.
