Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іван-зілля

Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. Шух. І. 21. б)пільське. Echium vulgare. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВАН-ЗІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВАН-ЗІЛЛЯ"
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий. Федьк. І. 7.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь. МУЕ. ІІІ. 55.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
Ласуха, -хи, ж. Лакомка. Цібелла же була ласуха. Котл. Ен. V. 36. Ум. ласушка, ласушечка.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.
Настелити Cм. настелювати.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Харьк. г. Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Харьк. г. Cм. помка, помок.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Уберечко, -ка, с. = убраннячко. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІВАН-ЗІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.