Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди.
Обханючити Cм. обханючувати.
Перепихати, -ха́ю, -єш, сов. в. перепха́ти, -хаю, -єш и перепхнути, -пхну, -неш, гл. Переталкивать, перетолкнуть, перепихивать, перепихнуть.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Прикроплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прикропи́тися, -плюся, -пишся, гл. Быть побрызганнымъ сверху.
Соромота, -ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота.
