Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

івасик

Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВАСИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВАСИК"
Бетлах, -ха
Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки. Чуб. II. 143.
Глумливо нар. Насмѣшливо.
Коминок, -нка, м. 1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ. Уман. у. Шух. І. 229.
Правиборець, -рця, м. Избиратель, участвующій въ выборѣ избирателей народныхъ представителей. Желех.
Робитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Дѣлаться. Каліка не родиться, а робиться. Ном. Зірки робляться із праведних душок. Чуб. І. 15. 2) Дѣлаться, происходить, бывать. Не так воно робиться, як нам хочеться. Ном. № 5371. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603.  
Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Чуб. ІІІ. 378, 379. Разом за Божим росказом. Ном. Горе дворові, де корова росказ волові. Ном.
Спотикачі нар. Спотыкаясь.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Тогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто того.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІВАСИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.