Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

івасик

Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВАСИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІВАСИК"
Вайлом нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Вх. Лем. 414. Ум. жнива́рик.
Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Колюватина, -ни, ж. Щель. Є колюватини у стіні. Волч. у.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло! Ном. № 12407.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком. КС. 1882. IV. 170.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.
Славутиця, -ці, ж. = славута. Дніпру-Славутиці низесенько вклоняють. К. Дз. 158.
Товкодубня, -ні, ж. Толчея съ коннымъ приводомъ для толченія дубовой коры. Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІВАСИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.