Бублейниця, -ці, бублешниця, -ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. ІІ. 195.

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.

Вислизнути, -ну, -неш, гл. — кому з рук. Выскользнуть.

Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.

Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.

Незгодно нар. 1) Несогласно; нестройно. 2) Невыгодно; вредно. 3 ягнятами при доброму обкоті отара вдвоє більшає, і такій великій колоді ходить буде важко і на ягняток незгодно: ягнята вийдуть худі, миршаві. О. 1862. V. Кух. 33.

Розмір, -ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Н. п. 3) = розмірач. Сумск. у.

Скасування, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.

Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. АД. І. 188. Ум. спильненька.

Стрілочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. 2) Родъ растенія. Обсади мене трьома зіллями: першим зіллям — гвоздичками, другим зіллям — васильками, третім зіллям — стрілочками. Маркев. 11.