Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігва

Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГВА"
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.
Доконе́чне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.
Дошепта́ти Cм. дошіптувати.
Зача́ток, -тку, м. Начало. Н. Вол. у.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Напона́дздрити, -здрю, -риш, гл. Высмотрѣть что-либо, открыть, найти. Мнж. 186.
Натоптати Cм. натоптувати.
Прикропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прикропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Брызгать, побрызгать сверху. Да ідуть дощі все частії, да землю прикропляють. Грин. III. 636.
Трембухатий, -а, -е. Брюхастый, съ большимъ брюхомъ. Вх. Лем. 4 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.