Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre.
Балія, -лії, ж. Родъ низкой и широкой кадки для мойки бѣлья. у. У нас нема балії, ми в ночвах сорочки оджимаєм. Ум. балійка.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися?
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах.
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця».
Починання, -ня, с. Начинаніе.
Угрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. угребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Зарывать, зарыть. Украв діжку та вгріб у полову.
Хрещатка, -ки, ж. Родъ плахти. Ум. хрещаточка.
Шавку́н, -на́, м. Мускусная утка. Ничипоре! дивись лишень — що там ніби мріє? Чи то шавкун, чи то баклан далеко чорніє.
