Виплив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ.
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді
Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Аж гульк! зіма впала. Аж гульк — і в город причвалав. А та собака між жидівське військо — гульк.
Луча́й, -ча́ю, м. Случай.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Поглядати, -да́ю, -єш, гл. Посматривать, поглядывать, взглядывать. Не поглядай, серце, на других.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Гриць сконає, нім когут запіє.
Спокусливий, -а, -е. Искусительный, соблазнительный.
Уїдливий, -а, -е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ше будь в'їдливий, як та оса. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть.
