Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цяця

Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. О. 1861. VIII. 8. Цяця, цяця! та й в кешеню. Ном. № 1106. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. Котл. Ен. III. 11. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Ном. № 5543. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЯЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЯЦЯ"
Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті. Новомоск. у.
Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. І. 64. 2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. Гол. І. 365. сов. в. витикати, -каю, -єш. 3) Утыкать, утыкать. 4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ. Вх. Зн. 15.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Ме́ртвий, -а, -е. 1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394. 2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114. 3) мертва кропива. Раст. Lamium album. ЗЮЗО. І. 126. 4) мертва кістка. Наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає. Мнж. 172.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Проходитися, -джуся, -дишся, сов. в. проходи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Прохаживаться, пройтись. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. Ми позволили їй проходитись у садочку. Рудч. Ск. І. 98. Теперечки вечір теплий, проходилось трохи. Стор. II. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЯЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.