Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вщ...

Вщ... Cм. ущ...
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЩ..."
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЩ..."
Безна, -ни, ж. Запущенное поле, дурное неудобное мѣсто. Ковел. у. Отсюда: забезнити поле — запустить ниву.
Богомаз, -за, м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Мнж. 180. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Брацл. у. Заміркувата пшениця. Рк. Лев.
Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. Чуб. V. 802. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Підохочувати, -чую, -єш, сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Г. Барв. 230. Мир. Пов. І. 146. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити. Г. Барв. 245.
Роскурити, -ся. Cм. роскурювати, -ся.
Хлюпостіти, -щу, -стиш, гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі. Г. Барв. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЩ....
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.