Гарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Запрашивать (цѣну, вознагражденіе). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. Cм. Ґарувати. 2) Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п'ядь землі та домовину.
Дова́жити Cм. Доважувати.
Заґе́лкати, -ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Загелкали гуси. Заґелкали мов индики.
Містове́, -во́го, с. Пошлина за право торговли на базарѣ.
Паперина, -ни, ж. Листъ бумаги. Винесла хустину, як ту паперину.
Перетратите Cм. перетрачувати.
Подружниця, -ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. Ти мені не щира подружниця.
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Розгвинтити Cм. розгвинчувати.
