Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вушечко

Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУШЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУШЕЧКО"
Жарто́вне нар. Шутливо, шутя. Бер.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
Переполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. = переполохатися.
Пісок, -ску, м. Песокъ. Лучче ж буду в синім морі пісок їсти, ніж із нелюбом да вечеряти сісти. Мет. 101. Ум. пісо́чок.
Поводити 1, -джу, -диш, гл. 1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Шевч. 68. Рукою поводить по лобові. Кв. Поводить станом та головою. Левиц. І. 12. 2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить. 3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять. Федьк.
Понаділяти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наділити, но многихъ. Спасибі матері, усім нас понаділяли. Богодух. у.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Шевч. 527. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був. Грин. III. 658.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. Ном. № 3446. Чуб. 1. 88, 52. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. Св. Л. 184. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУШЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.