Догада́ти, -да́ю, -єш, гл. Догадаться. А Мішка Самійло чогось догадав, за бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, полуночної години дожидав.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Пахнути, -ну, -неш, гл. Пахнуть, издавать запахъ. Пахне бузком, конвалією. щоб твій и дух не пах! Чтобъ тебя здѣсь не было. гарбузом пахне. Будетъ отказъ на сватовство. І багата, і хороша, хто погляне, — ахне. Пішов би я сватати, та, гарбузом пахне. доріженька пахне. Предстоитъ въ скоромъ времени дорога. Дощик крапле, чумаченькам дороженька пахне. пахне землею (від кого). Уже умираетъ. Од неї пахне вже землею, уже й мене не пізнає. Я до попа та до сусіди: привів попа, та не застав — вона вже вмерла.
Переселянин, -на, м. = переселець.
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Час приходить умірати, нікому поради дати. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно.
Упівночі нар. = опівночі. Янголи-хранителі! храніть мене сії ночі упівночі.
