Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужатися

Дужатися, -жаюся, -єшся, гл. Бороться. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖАТИСЯ"
Віршомаз, -за, м. Стихоплетъ. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, так він і компонує. Г. Арт. (О. 1861. III. 101).
Галадун, -на, м. = галадущик. Желех.
Дубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Колотить, бить.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами. Рудч. Ск. II. 12.
Ознаймувати, -мую, -єш, гл. = ознаймити. К. ЧР. 425.
Притур, -ра, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Царенко, -ка, м. Царевичъ. ЗОЮР. II. 49. Мнж. 25. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна. Рудч. Ск. І. 116.
Цебенити I, -ню́, -ниш, гл. Ругать? Прийшла п'яна та й цебенить мене, лає, нащо курей випустила з хлівчика. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.