Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичина

Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИНА"
А́гел 1, -ла, м. Сатана, діаволъ. Жиди як агели закричали: «Ай-вій!» Рудч. Ск. ІІ. 129.
Випороти Cм. випорювати.
Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Заскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опечалить. Увійде в хату з молитвою — не звеселить, а заскорбить. Г. Барв. 149.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Ном. № 787.
Згі́ркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ.
Зп.. = сп..
Повабитися, -блюся, -бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились наші на мову лукаву. К. Досв. 8.
Тертка, -ки, ж. = тертушка. Ум. те́ртечка.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.